Коли почалась війна моїй донечці було 1 рік 8 місяців. Звуки початку війни до сих пір в моїй голові... Посидівши в підвалах на Салтівці, потім в передмісті ми приймаємо рішення, що я з дітьми маю виїхати... Їхали до Польщі. Дорога була тяжка: поїзд, автобус, кордон, автобус, знову поїзд... Мої груди були майже єдиною їжею і заспокійливим для донечки. 80% часу в дорозі вона була на них. Донечка відчувала себе в безпеці на грудях і стійко перенесла такий тяжкий шлях.
Тетяна
Харків
Тетяна
Харків