Молочні історії війни

Молочні історії війни, Альона, Передмістя Херсону

Коли почалася війна, моєму сину було лише 8 місяців, уже був введений прикорм. Найбільший страх у мене був, що через стрес я втрачу молоко. Я погано спала, це також вплинуло на мій емоційний стан і стан дитини. Але в мене сталася гіперлактація, молока було дуже багато. Мені здавалося, що я можу нагодувати 3 дітей.

В Херсон окупанти зайшли досить швидко, і тільки був потрібен час, щоб вони зайшли в передмістя, що й сталося на початку березня 2022 року. Ми пробули в окупації 4 місяці, постійні візити додому зі зброєю для перевірки телефонів, документів, розділення нас з чоловіком під час перевірок, коли ти з 8 місячною дитиною на руках окремо, а чоловіка виводили на двір і невимовний страх, що буде далі...


Продуктів ставало все менше, фруктів, м'ясо, кисломолочна продукція, каші - все дефіцит, для повноцінного раціону дитині дістати було складно, елементарні способи гігієни не можна було дістати.
Ми вирішили виїхати в травні 2022 року, виїздили через територію окупантів за кордон, так як на територію України перестали випускати взагалі. Дорога була дуже довгою 5 днів в автобусі і єдине, що грудне вигодовування допомагало прогодувати сина в дорозі, адже зупинки були короткими і без їдалень, якщо ми дорослі могли перекусити щось, то для дитини в прикормі зовсім нічого.


З нами їхала дівчина з 3-хмісячним малюком, який був на штучному вигодовуванні, їй було дуже важко, адже не всюди можна було набрати кип'ятку для розведення суміші.

Я дякувала Богу, що після пологів змогла наладити грудне вигодовування, і моя дитина в цей страшний період була нагодована і могла заспокоюватися за допомогою нього.

Альона
Передмістя Херсону