07.02.2022 року народилася моя менша донька. Старшій на той час було 2.2 роки. 24 лютого ми прокинулися о 5й ранку, бо ракета, що прилетіла від сусідів, попала в аеропорт Запоріжжя. Стрес. Поїхали на Херсонщину, селище невелике, обстрілювати не будуть. Донька весь час смокче груди. Я радію, що не треба шукати суміші. Коли вибухи, сильно плаче, і я теж. Та знову рятує грудне вигодовування. Менша захворіла, виявилося ковід. Врятуло гв, не значна температура у дитини і все. Лежимо в лікарні, читаю новини, горить енергоблок. Мені у вікно лікарні видно Енергодар. Плачу і годую грудьми.
Приїхали наші у селище, зрозуміли сім'єю, що будуть обстріли і повернулися у Запоріжжя. Приїхали побачимо усі, а я годую грудьми доньку. Як в мене те молоко було, я не знаю. Зараз їй 1.11років, завершили грудне вигодовування.