В перший день війни ми вже о 7 ранку виїхали з дому з чоловіком і сином 1,4 роки. Ми покинули свою квартиру в багатоповерхівці і перебралися до свекрів, бо в них приватний будинок із великим підвалом (про те, що доведеться спати в підвалі ми зрозуміли вночі). Так під одним дахом там зібралося 4 сімʼї (11 чоловік)....

Складно було зберегти хоч якийсь режим, тоді ще вважали роботу ППО прильотами і бігли в підвал. В такому режимі нагодували дитину було надскладно. Електрики не стало на третій день, тоді і опалення перестало працювати.

Спала я з ним на старенькій розкладушці в підвалі (де спочатку було 16, а потім і 13 градусів, а далі вже й не пам'ятаю, але було зимно...). Але, якби не грудне вигодовування, то і сна би не було. В цей період якраз лізли ікла в дитини + стрес = це все вилилося в тимчасові складнощі з прикладанням до грудей. Але вже на 10-й день ми виїхали в безпечне місце. Вже там все поступово налагодилося.

Безмежна Вам, Ніно, вдячність за "Молочну освіту"! Без неї у мене ГВ і зовсім могло не скластися, а так 2,4 рочки я змогла давати своїй дитині найкориснішу їжу. Дитині вже 3 рочки про груди і гв згадує з теплом і навіть жартує =)